День української мови та писемності

09.11.2019

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

Панас Мирний

Дійсно, мова – найбільший скарб будь-якого народу. А для нас українців – найціннішою, найнеповторнішою є наша рідна українська солов’їна мова. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля наших предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Прабатьком нашої писемної української мови вважають Нестора-літописця, тому й символічним є те, що саме, 9 листопада, у день, коли православна церква вшановує честь цього Преподобного святого, ми відзначаємо День української писемності та мови.

З давніх-давен саме 9 листопада батьки віддавали дітей в школу, потім йшли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора-літописця і молилися, щоб він допоміг дитині в навчанні. В даний час на День писемності та мови проводяться різноманітні тематичні заходи та вшановують геніїв українського слова. Адже, досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що допоки живе мова, доти живе й народ.

Особлива атмосфера національної єдності панувала 8 листопада і в нашому дошкільному навчальному закладі №7 «Золотий ключик». З метою виховання у молодого покоління українців поваги та любові до мови свого народу вихователі старших груп «Пізнайки» та “Калинонька” провели свято «Наша мова калинова», на якому, як і годиться, переливом дитячих голосочків звучали українські пісні та вірші про рідну неповторну і єдину – українську мову !

З вихованцями других молодшихт середніх груп були проведені тематичні заняття «Ой, яка чудова наша рідна мова!», під час яких діти в світлій, дружній атмосфері співали українські пісні, колискові; читали українські казки; грали у народні ігри.

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни –

Мову, як матір, любіть!